Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До Верховної Ради України подано проект Закону № 4936 «Про превентивні і компенсаційні засоби у зв’язку з катуванням, нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням щодо засуджених та осіб, узятих під варту, та запровадження інституту пенітенціарних суддів».
Законопроектом передбачається створення інституту пенітенціарного судді, який буде відповідальним за вирішення скарг засуджених та взятих під варту осіб та за вирішення деяких питань, пов’язаним з виконанням вироку, або тих, що виникають в процесі тримання особи під вартою. Пенітенціарний суддя стане суб’єктом, відповідальним за застосування превентивних та компенсаційних заходів.
У відповідності до наданих у законопроекті дефініцій превентивними заходами є дії, що вживаються на підставі відповідного рішення пенітенціарного судді та спрямовані на припинення або попередження катувань, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання; компенсаційними заходами є дії, що вживаються на підставі відповідного рішення пенітенціарного судді та спрямовані на відшкодування жертвам катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання фізичної та (або) моральної шкоди.
Зокрема, пропонується доповнити статтю 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» частиною шостою, яка впроваджує у судоустрій України нового суб’єкта – пенітенціарного суддю. Цей суб’єкт створюється схожим чином до того, як був створений інститут слідчого судді.
Відповідно до змін, з числа суддів місцевого загального суду обирається пенітенціарний суддя, який здійснює повноваження в окремих категоріях справ осіб, які взяті під варту, засуджених, а також звільнених із цих установ осіб. Пенітенціарний суддя обирається зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і може бути переобраний повторно. До обрання пенітенціарного судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду або, за рішенням голови суду, наступний за віком суддя. Пенітенціарний суддя звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції. Допускається обрання більше одного пенітенціарного судді, якщо в межах його територіальної юрисдикції знаходиться дві або більше установ виконання покарань, або установа попереднього ув’язнення.
Пенітенціарним суддею є суддя суду першої інстанції, який уповноважений здійснювати правосуддя у відповідності до КПК України та інших законів України в окремих категоріях справ осіб, які тримаються в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, а також звільнених із цих установ осіб, головною формою роботи якого є судові засідання в установі попереднього ув’язнення чи виконання покарання.
У разі встановлення відповідних порушень пенітенціарний суддя застосовує заходи превентивного характеру, вказуючи їх детальний опис, строк виконання та відповідальних за виконання осіб.
З метою перевірки підстав для застосування превентивних заходів, фіксування доказів порушень, пенітенціарний суддя зобов’язаний здійснювати особистий візит до установи попереднього ув’язнення чи виконання покарань та до приміщень, яких стосується клопотання про застосування превентивних заходів. Під час такого візиту пенітенціарний суддя вживає усіх заходів для фіксування фактів, на які скаржиться заявник, в тому числі розмірів та стану камер, кількості осіб, що в них тримаються, наявності та якості медичного та харчового забезпечення, тілесних ушкоджень та інших фактів, які можуть свідчити про порушення права не бути підданим катуванням та іншим видам неналежного поводження.
У законопроекті значну увагу приділено доказам неналежного поводження та їх фіксації. Пенітенціарний суддя може використовувати необхідні технічні засоби, а також залучати необхідних експертів, в тому числі співробітників Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, його регіональних представників, членів спостережних комісій при установі виконання покарань обласного рівня, членів громадських рад при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органах. В процесі здійснення своєї діяльності з фіксування доказів пенітенціарний суддя використовує інформацію щодо відповідної установи із рішень Європейського суду з прав людини, попередніх зауважень та доповідей Європейського комітету з запобігання катуванням, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. З метою встановлення наявності підстав для застосування превентивних заходів пенітенціарний суддя має право особисто спілкуватися з членами персоналу установи попереднього ув’язнення чи виконання покарань, будь-якою особою, яка тримається під вартою, або засудженим, а також зобов’язаний провести особисту анонімну зустріч із особою, яка звернулася з клопотанням. Під час анонімної зустрічі за бажанням особи, яка взята під варту, або засудженого допускається присутність захисника. За бажанням пенітенціарного судді допускається проведення анонімної зустрічі в межах видимості, але поза межами чутності персоналу установи попереднього ув’язнення чи виконання покарань.
Інформація, яка була зібрана в провадженні щодо застосування превентивних заходів, використовується для підтвердження наявності підстав для застосування превентивних заходів у іншому провадженні, яке стосується подій у тій же установі, у разі, якщо ця інформація не втратила своєї актуальності.
Законопроект додатково врегульовує питання щодо збору та використання доказів відповідних порушень у зв’язку із застосуванням компенсаційних заходів.
Проект закону містить також важливі гарантії для забезпечення вжиття превентивних заходів. Ним встановлюється, що рішення про застосування превентивних заходів виконуються негайно після набрання ним законної (юридичної) сили. Якщо вказані у рішенні про застосування превентивних заходів посадові особи негайно не виконують, або неналежно виконують, пенітенціарний суддя звертається з поданням до відповідного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіального управління, про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідних осіб, а у разі необхідності звертається до органів прокуратури з метою внесення відомостей щодо невиконання судового рішення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Пенітенціарний суддя, встановивши наявність порушень, вирішує питання про встановлення винних у його вчиненні осіб та, у разі їх встановлення, звертається з поданням до керівників органів вищого рівня про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб підпорядкованих установ попереднього ув’язнення, виконання покарань чи територіальних управлінь органу, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Передбачаються також додаткові гарантії належного виконання рішення – обов’язковий звіт посадової особи та можливість накладення штрафу.
Також законопроект визначає строки давності застосування превентивних та компенсаційних заходів. Клопотання про застосування превентивних заходів може бути подано тільки під час тримання в установі попереднього ув’язнення або відбування покарання, адже пізніше актуальність застосування превентивних заходів втрачається. У свою чергу, клопотання про застосування компенсаційних заходів може бути подано під час тримання під вартою або відбування покарання, а також після звільнення з-під варти або від покарання чи його відбування, але не пізніше одного року з моменту звільнення з установ виконання покарань чи попереднього ув’язнення.
Законопроектом також вноситься низка технічних змін до КПК України, які пов’язані зі створенням пенітенціарних суддів. Однак окремі положення є новими або змінюються по суті. Закріплюється можливість оскарження відповідних рішень тільки у апеляційному порядку. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу пенітенціарного судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; змінити ухвалу; скасувати ухвалу повністю чи частково і постановити нову ухвалу; скасувати ухвалу і призначити новий розгляд пенітенціарним суддею.
Таким чином, пенітенціарний суддя стане відповідальним за переважну більшість питань, що виникають під час відбування покарання чи перебування під вартою. Це, серед іншого, спрямовано на виконання порівняно нещодавнього рішення Європейського суду у справі Вінтман проти України, в якому Суд встановив порушення Конвенції з огляду на відсутність чіткої підсудності щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності персоналу ДКВС.
Розробники законопроекту вважають, що його прийняття дозволить уникнути встановлення великої кількості порушень статей 3 та 13 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що, у свою чергу, дозволить зекономити суттєві кошти Державного бюджету України, які виплачуються як справедлива сатисфакція згідно з рішеннями Європейського суду як наслідок порушення статей 3 та 13 Конвенції. Крім того, законопроект запобігає ухваленню пілотного рішення проти України, яке на теперішній час загрожує нашій державі. У разі його прийняття Україна буде вимушена практично в автоматичному порядку сплачувати справедливу сатисфакцію по кількомстам справам, які стосуються порушень статей 3 та 13 Конвенції та зараз очікують на розгляд у Суді.
Джерело: ukrainepravo.com
14.07.2016