Які зміни принесе судова реформа в дисциплінарну відповідальність суддів?

Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк і члени Вищої ради юстиції Вадим Беляневич, Андрій Бойко та Тетяна Малашенкова 6 липня 2016 року взяли участь у круглому столі на тему «Які зміни принесе судова реформа в дисциплінарну відповідальність суддів: експертне обговорення», організованому Асоціацією правників України спільно із Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».

Участь у круглому столі також узяли представники Ради з питань судової реформи при Президентові України, інших органів державної влади, судді, адвокати, міжнародні експерти.

Учасники круглого столу обговорили основні новації підготовленої на базі Ради з питань судової реформи робочої версії проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині підстав та процедури дисциплінарної відповідальності суддів, висловили власні ідеї та пропозиції до цього законопроекту.

Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський на початку обговорення привітав усіх із прийняттям змін до Конституції України у частині правосуддя, наголосивши, що без цих змін судова реформа залишилась би фрагментарною. К. Красовський звернув увагу на концептуальні положення проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», розробленого із урахуванням конституційних змін, відзначивши створення Вищої ради правосуддя як ключового, центрального органу судової системи. Він також нагадав про законодавчі інструменти, що дадуть можливість вирішити проблему деполітизації судової влади та забезпечити її незалежний статус, виконати головну вимогу суспільства з оновлення судового корпусу. За його словами, після доопрацювання з урахуванням пропозицій експертів текст законопроекту буде найближчим часом оприлюднений на офіційному сайті Ради з питань судової реформи.

Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк відзначив докорінну зміну в підході до дисциплінарної відповідальності суддів згідно з розробленим проектом Закону України «Про Вищу раду правосуддя», окресливши кроки, які необхідно буде зробити для підготовки до реалізації таких процедур. Водночас Голова Вищої ради юстиції зауважив, що притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності не повинно бути єдиним засобом вирішення проблем системи правосуддя, тому Вища рада правосуддя не має розглядатися як «каральний» орган. За словами Голови ВРЮ, запропонований авторами законопроекту обсяг повноважень Вищої ради правосуддя дає змогу переорієнтувати діяльність цього органу з питання дисциплінарної відповідальності суддів на питання належної організації роботи судової системи. «Притягнення суддів до відповідальності дає можливість лише точково впливати на судову систему, але лише через засоби дисциплінарної відповідальності неможливо навести лад в судовій системі», – сказав І.Бенедисюк.

Екперт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», міжнародний експерт Проекту «Ефективність дисциплінарних органів у системі судочинства», суддя Апеляційного суду Литви Артурас Дрюкас висловив свої пропозиції та зауваження щодо положень проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема стосовно необхідності визначення та закріплення у законодавстві строків розгляду скарг на дії суддів, обсягу та процедури оскарження рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя, щодо обсягу мотивації рішень про притягнення і про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, підстав для відкладення розгляду справи, підстав дисциплінарної відповідальності судді тощо. Артурас Дрюкас також наголосив на недоцільності запровадження принципу змагальності в дисциплінарному провадженні, зазначивши, що в класичному вигляді принцип змагальності у цій процедурі не застосовується, поступаючись принципу офіційності. Крім того, на думку експерта, обмеження підстав для оскарження рішень Вищої ради правосуддя до Верховного Суду звужує право на захист судді у світлі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Господарського суду міста КиєваГанна Бондаренко також вказала на те, що нерідко судді не приходять на засідання дисциплінарного органу, бо не погоджуються, аби їхня справа слухалася у відкритому процесі. Ганна Бондаренко висловила свої коментарі та пропозиції щодо положень проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині підстав притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, дотриманні балансу при встановленні принципу відкритості та змагальності дисциплінарних проваджень, необхідності перегляду підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Президент Асоціації правників України Денис Бугай, у свою чергу, зазначив, що рівень відкритості і змагальності, закладений у чинному законодавстві та перенесений у майбутній законопроект, можливо, і вищий за стандарти європейських країн, але він вважає, що їх застосування ще кілька років без обмежень піде на користь судовій системі.

Член Вищої ради юстиціїАндрій Бойко, оцінюючи новели проекту закону, наголосив, що він вперше дає змогу сформувати єдині підходи до практики дисциплінарних проваджень. А.Бойко звернув увагу учасників обговорення на новели проекту щодо запровадження стадії підготовки дисциплінарної справи до розгляду, яка дає можливість члену ВРП здійснити додаткову перевірку обставин, викладених у скарзі чи заяві, і таким чином реалізувати функцію публічного обвинувачення щодо судді. Крім того, А. Бойко прокоментував критику експертів стосовно обмеженої процедури оскарження рішення ВРП у дисциплінарній справі. Член Вищої ради юстиціїАндрій Бойко, оцінюючи новели проекту закону, наголосив, що він вперше дає змогу сформувати єдині підходи до практики дисциплінарних проваджень. А.Бойко звернув увагу учасників обговорення на новели проекту щодо запровадження стадії підготовки дисциплінарної справи до розгляду, яка дає можливість члену ВРП здійснити додаткову перевірку обставин, викладених у скарзі чи заяві, і таким чином реалізувати функцію публічного обвинувачення щодо судді. Крім того, він прокоментував критику експертів стосовно обмеженої процедури оскарження рішення ВРП у дисциплінарній справі. А. Бойко зазначив, що у рішенні «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ вказав, що орган, подібний ВРП діє як суд в його матеріально-правовому значенні і це означає, що ЄСПЛ визнає, що цей орган власне наділений функціональною легітимністю як суд над суддями за умови, що в ньому переважають судді, обрані самими суддями. По-друге, при розгляді дисциплінарних проваджень цей орган повинен дотримуватися положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на судовий розгляд. Відповідно до проекту закону в межах Вищої ради правосуддя планується створити дисциплінарні палати, які розглядатимуть дисциплінарні справи. Розгляд скарг на рішення дисциплінарних палат буде здійснювати Вища рада правосуддя у режимі пленарного засідання і без участі членів ВРП, які брали участь у розгляді цієї дисциплінарної справи в дисциплінарній палаті. Проект Закону України передбачає і можливість оскарження рішення ВРП до Верховного Суду, але предметом розгляду може бути тільки вихід ВРП за межі повноважень чи порушення процедури розгляду.

Роман Маселко, адвокат, член Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України, наголосив на важливості відновлення довіри до системи правосуддя та необхідності спільних кроків для відновлення такої довіри, одним із найважливіших елементів якої вважає відкритість, чітке дотримання законних процедур Вищою радою юстиції, а також добросовісне ставлення до процесу розгляду дисциплінарних справ, зрозумілу й однорідну практику розгляду таких справ тощо.

Після завершення обговорення Денис Бугай повідомив, що висловлені пропозиції та зауваження до проекту будуть передані Раді з питань судової реформи.

Відділ взаємодії зі ЗМІ Вищої ради юстиції