Суддівська спільнота повинна організувати роботу судової влади так, аби її діяльність не викликала суспільних нарікань, – Голова Вищої ради юстиції

 23–24 травня в Одесі відбувся семінар «Роль Вищої ради юстиції та спеціалізованих судів у реформі судової системи в Україні», учасники якого обмінялися думками з приводу необхідних законодавчих змін, налагодження взаємодії та координації в системі судової влади в Україні, актуальних питань діяльності Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі в контексті європейського досвіду та міжнародних стандартів.

Організаторами заходу є Вища рада юстиції та Програма розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP). Участь у семінарі взяли Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов, заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Цуркан, член кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Юрій Тітов, старший радник Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) Ннамді Езера, експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», суддя Литовського суду, міжнародний експерт Проекту АПУ «Ефективність дисциплінарних органів в системі судочинства» Артурас Дрюкас, секретар дисциплінарної секції ВРЮ Алла Лесько, секретар секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Олексій Маловацький, члени ВРЮ Наталя Волковицька, Ірина Мамонтова, Вадим Беляневич, а також представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Національної школи суддів України, судді Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, апеляційних та місцевих судів адміністративної та господарської юрисдикції. У заході також взяли участь представники Асоціації правників України, Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP), інших міжнародних програм та проектів.

Звертаючись до учасників заходу із вітальним словом, старший радник Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) Ннамді Езера, зокрема, наголосив, що від розвитку судочинства та незалежності судової влади значною мірою залежить і розвиток економіки та суспільства в цілому, зазначивши про готовність демократичних країн та CLDP допомагати Україні на цьому шляху. «Такі заходи дають нам можливість визначити, куди ми маємо рухатися, виробити спільні рішення та пропозиції, аби ми (судді) були єдиними та відповідальними, аби суспільство відчуло, що судова система діє справедливо», – вказала Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко. Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук зауважив, що судова спільнота, очікуючи прийняття Верховною Радою змін до Конституції України у частині правосуддя, зараз опікується напрацюванням імплементаційних законів. «Наразі законотворчої роботи залишається надзвичайно багато, – сказав Микола Оніщук. – Впевнений, що конференція дасть імпульс розвитку цим актуальним питанням».

У свою чергу, на важливість обговорення нагальних проблем діяльності та вироблення спільного бачення необхідних змін у судовій системі звернув увагу і заступник Голови ВАСУ Михайло Цуркан.

Головне завдання – налагодження взаємодії та координації у судовій системі України

Робота семінару розпочалася із сесії «Взаємодія та координація у судовій системі України. Роль Вищої ради юстиції у світлі триваючих реформ».

Відкрив обговорення Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк із доповіддю на тему: «Результати роботи, перспективи розвитку Вищої ради юстиції та її координаційна роль у судовій системі України». Голова ВРЮ нагадав, що нинішній склад Ради було сформовано лише рік тому (9 червня 2015 року) і цей період дає можливість і підвести певні підсумки, і поставити завдання на майбутнє. За словами Голови ВРЮ, очевидно, що лише формуванням нових складів ВРЮ та ВККСУ не можна досягти очищення судового корпусу та відновлення довіри до суду. Потрібні спільні зусилля, спільна участь усіх: суддів через прийняття ними законних, мотивованих, справедливих рішень, активна діяльність органів у сфері судової влади, органів суддівського самоврядування. «Не можна позиціонувати окремо із їхніми завданнями Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Державну судову адміністрацію України, Національну школу суддів України тощо, вважаючи, що ці органи зроблять все за суддів, – сказав І.Бенедисюк. – Лише коли ми об’єднаємося, коли ми поставимо собі за спільну мету створити дійсно незалежну судову систему, коли ми усі будемо працювати на цей результат, ми його досягнемо». На думку Голови Вищої ради юстиції, відновлення довіри до суду не відбудеться без конкретних справ і конкретних результатів.

Ігор Бенедисюк прозвітував перед суддівською спільнотою про результати майже річної роботи Вищої ради юстиції. Повноважний склад Вищої ради юстиції розпочав свою роботу 9 червня 2015 року. За рік ВРЮ, виконуючи свої конституційні повноваження, майже 90 днів працювала у сесійному режимі, провівши більше 30 засідань Ради та близько 60 засідань її секцій (дисциплінарної секції та секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад). За цей період Вища рада юстиції прийняла рішення про внесення подань про звільнення більше 330 суддів за порушення присяги та 582 суддів – за загальними обставинами (у відставку, за власним бажанням, за станом здоров’я, у зв’язку із закінченням строку повноважень, у зв’язку із досягненням суддею 65 років). Голова ВРЮ звернув увагу на те, що парламент зволікає із прийняттям рішень за поданнями Вищої ради юстиції, попри те, що Рада суддів України, Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів України спільно зверталися до Голови Верховної Ради України з метою вирішення цієї проблеми.

У результаті розгляду дисциплінарних проваджень стосовно суддів вищих спеціалізованих судів Вища рада юстиції вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення з посади двох суддів у зв’язку з порушенням присяги судді, 1 – з підстав несумісності відповідно до Закону України «Про очищення влади». Голова ВРЮ розповів, що наразі Рада відкрила 27 проваджень стосовно суддів за поданням Міністерства юстиції України, керуючись нормами цього закону, перевірки тривають. Утім, рішення ВРЮ оскаржено, і Рада очікує на судову практику в цьому питанні.

Вища рада юстиції також завершила розгляд 40висновків стосовно 45 суддів, наданих на розгляд ВРЮ Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (розгляд 1 висновку відкладено через мобілізацію судді). Стосовно 6 суддів Вища рада юстиції внесла подання про звільнення у зв’язку з набранням законної сили обвинувальними вироками щодо них. За період роботи повноважного складу Вищої ради юстиції прийнято 127 рішень про внесення подання Президентові України про призначення кандидатів на посади суддів.

«З метою відновлення довіри до судової системи в цілому Вища рада юстиції керується міжнародними стандартами та орієнтується на кращий зарубіжний досвід функціонування подібних органів, і її діяльність вже отримала схвальні відгуки громадських організацій. Як було зазначено, «Вища рада юстиції демонструє безпрецедентну відкритість та публічність роботи, які можуть бути еталонними для України».Але проведенням сьогоднішнього семінару ми хотіли б підтвердити, що Вища рада юстиції здійснює свою діяльність для суддів, отже, без підтримки суддів та довіри до діяльності Вищої ради юстиції процес очищення суддівського корпусу не відбудеться», – сказав Ігор Бенедисюк. Голова Вищої рада юстиції зазначив, що Вища рада юстиції є органом, більшість у складі якого належить суддям, і має на меті зберегти баланс між відповідальністю судді і захистом від зловживань і тиску на суддю. «Якщо це відбуватиметься максимально відкрито, прозоро і зрозуміло суспільству, ми зможемо ефективно працювати», – висловив думку І.Бенедисюк.

Голова ВРЮ наголосив на важливості конституційних змін для подальшого розвитку судової системи України, зауваживши, що Вища рада юстиції вже сьогодні робить усе можливе для налагодження спільної координаційної діяльності із Радою суддів України та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, зокрема і для напрацювання необхідних змін до законодавства. Ігор Бенедисюк вказав і на важливість створення єдиної бази суддів України та використання прогресивного досвіду європейських країн у впровадженні технологічних рішень, які дали б змогу інноваційним шляхом вирішити низку проблем у діяльності судової системи України, зокрема щодо доступу громадян до правосуддя, навантаження суддів, дотримання розумних строків розгляду справ тощо. Актуальним для судової влади, на думку Голови ВРЮ, є і посилення спільної комунікаційної діяльності для своєчасного донесення інформації про її діяльність до суспільства, реагування на критичну інформацію чи інші виклики.

Взаємодії Вищої ради юстиції та Ради суддів України сьогодні та після внесення змін до Конституції України у частині правосуддя було присвячено виступ на семінарі Голови Ради суддів України Валентини Сімоненко. На її думку, основою співпраці органу суддівського самоврядування із Вищою радою юстиції, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Національною школою суддів України, представники якої беруть участь у цьому семінарі, є опікування проблемами суддівської незалежності, розробка і реалізація заходів організаційного забезпечення незалежності суддів, через підготовку спільних пропозицій, координацію позиції щодо законопроектів у сфері судоустрою і статусу суддів, при обговоренні дисциплінарної практики. У складі спільної робочої групи РСУ працює над пропозиціями, які розвиватимуть у законодавстві зміни до Конституції України в частині правосуддя. Крім того, відбувається співпраця й у питанні дисциплінарної практики, яка викликає у судовій спільноті багато дискусій і обговорень. В.Сімоненко нагадала, що після внесення змін до Конституції України в частині правосуддя більшість складу ВРЮ формуватиме з’їзд суддів України, що накладає на суддівську спільноту велику відповідальність та потребує детального розмежування у законодавстві повноважень Ради суддів України та Вищої ради правосуддя. Над цим питанням працює спільна Робоча група ВРЮ, РСУ та ВККСУ, а Рада готова почути усі думки суддівської спільноти.

«Реформування судової влади України відбувається у складний і відповідальний час. Ми маємо змінити не лише систему судоустрою, а світогляд і ментальність, – сказала В.Сімоненко. – За висновками Ради Європи, виявлено, що в країнах старої демократії не настільки ретельно виписаний закон щодо дотримання незалежності, проте водночас там є реальна незалежність. У наших законах справді багато гарантій суддівської незалежності, між тим реальної незалежності як не було, так і немає». За словами В.Сімоненко, набуття суддями реальної незалежності вимагає від них зміни ментальності і, певною мірою, здатності не підкорятися й не реагувати на впливи. 

Як зазначив Голова ВРЮ І.Бенедисюк, суддівська спільнота повинна організувати роботу судової влади так, аби її діяльність не викликала суспільних нарікань. Попередній аналіз дисциплінарної практики ВРЮ свідчить, за словами І.Бенедисюка, про необхідність розробки превентивних заходів, зокрема навчання суддів, яке дало б можливість уникнути помилок, що були виявлені у діях суддів під час розгляду дисциплінарних справ. Саме тому Голова ВРЮ ще раз зазначив про важливість взаємодії усіх органів у сфері судової влади. На необхідності проведення регулярних робочих зустрічей керівників органів у сфері судової влади вищих судів та Верховного Суду України з метою обговорення поточних питань діяльності судової влади наголосив і ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. Він також порушив у своєму виступі проблему паралельного процесу унормування базових змін судоустрою, відсутності у суспільстві необхідного рівня усвідомлення шляхів вирішення проблем судової влади, зволікання парламенту із ухваленням конституційних змін щодо правосуддя, необхідності РСУ та ВККСУ прискорити розробку методології регулярного оцінювання суддів, положення, програми, календарного плану та порядку проходження кандидатами на посади суддів спеціальної підготовки, методики проведення оцінки морально-психологічних якостей кандидатів, тестування на знання державної мови та ін.

«Судова реформа: основні законодавчі новації»

Учасники заходу також обмінялися думками з приводу проекту змін до Конституції України в частині правосуддя. З доповіддю на тему: «Вища рада юстиції в світлі змін до Конституції України» виступив член Вищої ради юстиції, член Конституційної комісії та Ради з питань судової реформи Вадим Беляневич. У своїй доповіді він наголосив на ключових рекомендаціях Консультативної ради європейських суддів щодо формування та повноважень судових рад та висновку Венеціанської комісії стосовно проекту змін до Конституції України в частині правосуддя. Як зазначив під час доповіді В.Беляневич, проект змін до Конституції пропонує докорінно змінити конституційні засади діяльності Вищої ради юстиції, розширюючи її повноваження та сферу відповідальності, і цей перелік не є вичерпним. «Це важливо для розвитку правління судовою владою, – вважає Вадим Беляневич, – оскільки зараз неможливо розвивати систему управління судовою владою через закладені в Конституції України обмеження».Член ВРЮ також наголосив, що мета створення та діяльності Вищої ради правосуддя у проекті розкриваються через функціональну складову, усі майбутні повноваження сформульовані у вигляді конкретних юридичних дій, крім одного, яке передбачає, що ВРП вживає заходів для забезпечення незалежності судді. «Це кореспондує з однією з головних рекомендацій КРЕС, де сказано, що судова рада має захищати незалежність як судової системи в цілому, так і окремих суддів та водночас гарантувати ефективність та якість правосуддя, як це визначено у статті 6 Європейської конвенції з прав людини, з тим, щоб посилити суспільну довіру до системи правосуддя. Це повноваження доведеться наповнювати конкретним змістом на рівні закону», – сказав В.Беляневич. Він також зауважив, що ухвалення змін до Конституції України потребує і серйозної роботи усіх над зміною законодавства, що регулює побудову та діяльність системи правосуддя. «Можна з достатньо високою ймовірністю передбачити, що навколо питань судоустрою, спеціалізації, інстанційності судів розгорнеться і триватиме складна дискусія», – висловив думку В.Беляневич, зазначивши про нагальність вирішення питання законодавчого регулювання діяльності органів, що забезпечуватимуть управління, а також відповідно до Прикінцевих та перехідних положень проекту змін до Конституції України наступництво та неперервність функціонування управління судовою системою.

Про практичні проблеми та перспективи реалізації законодавчих ініціатив щодо оцінювання суддів розповів учасникам семінару член кваліфікаційної палати ВККСУ Юрій Тітов. Щодо застосування міжнародних стандартів у практиці ВРЮ стосовно призначення суддів на посади та напрямів змін законодавства у цій сфері висловився секретар секції ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Олексій Маловацький. Дискусію під час заходу викликали питання дисциплінарної відповідальності суддів. Секретар дисциплінарної секції ВРЮ Алла Лесько у доповіді на тему: «Дисциплінарна практика: аналіз та можливості удосконалення» звернула увагу на підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та основні проблемні питання застосування законодавства у цій сфері. Крім того, під час семінару було обговорено підстави та процедуру оскарження рішень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за участю суддів ВАСУ Любові Гончар та Михайла Цуркана. Експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», суддя Литовського суду, міжнародний експерт Проекту АПУ «Ефективність дисциплінарних органів в системі судочинства» Артурас Дрюкас ознайомив учасників із європейським досвідом впровадження дисциплінарних процедур. Також приділено увагу проблемним питанням діяльності вищих спеціалізованих судів та процесуального законодавства. Асоціацією правників України було презентовано інформаційні матеріали щодо дисциплінарної відповідальності судді, метою яких є покращення обізнаності громадян щодо чинних процедур дисциплінарної відповідальності судді.

Учасники семінару сформулювали із обговорення низку висновків, зокрема щодо необхідності розробки системи координації органів судової системи зокрема в контексті конституційної реформи та взаємодії органів судової влади; наголосили на підтримці та необхідності внесення змін до Конституції  України в частині правосуддя, зауваживши, що без внесення цих змін подальший розвиток судової системи країни є неможливим, а також акцентували увагу на існуванні у законодавстві низки актуальних проблем, що потребують якнайшвидшого вирішення.

Підсумовуючи зібрання, Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк наголосив на важливості продовжити спільні форуми за участю суддів та представників органів у сфері судової влади для обговорення та пошуку шляхів вирішення актуальних проблем діяльності судової системи.

«Є питання, які ми маємо спільно вирішувати, і закритість судової системи не сприяє її розвитку», – наголосив Ігор Бенедисюк.

За інформацією відділу взаємодії зі ЗМІ Вищої ради юстиції

 ДОВІДКА

Вища радаюстиції є колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу та прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Конституційний склад ВРЮ – 20 членів. Її формують Президент України, законодавча та судова гілки влади, а також прокуратура, адвокатура, з’їзд навчальних закладів та наукових установ. Статус, повноваження, організація і порядок діяльності цього органу визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду юстиції», «Про судоустрій і статус суддів» та регламентом ВРЮ, який затверджується на її засіданнях. Детальнішу інформацію про ВРЮ можна отримати на офіційному веб-сайті www.vru.gov.ua.

Програма розвитку комерційного права (CLDP), створена 1992 року, – це програма Офісу Генерального юридичного радника Міністерства (Департаменту) торгівлі США, яка має унікальне завдання надавати технічну допомогу в сфері комерційного права державному та приватному сектору країн з перехідною економікою для підтримки цілей їхнього економічного розвитку. CLDP допомагає країнам з перехідною економікою, надаючи навчальні та консультативні послуги представникам влади, законодавцям, працівникам регуляторних органів, суддям, правникам, освітянам та іншим зацікавленим сторонам. У рамках технічної допомоги, яка надається Урядом США Україні, Державний департамент США доручив CLDP надавати технічну допомогу Україні, зокрема, в сфері судового розгляду господарських (комерційних) спорів.

Відділ взаємодії зі ЗМІ Вищої ради юстиції